Як вже неодноразово зазначалося раніше в різноманітних статтях та нарисах, в тому числі і на нашому сайті, при проведенні перевірок суб’єктів господарських правовідносин, представники податкових органів часто вдаються до стандартних прийомів та улюблених тактик для того, щоб спробувати стягнути додатково з сумлінного платника податків якомога більше відрахувань в державний бюджет (часом не тільки і не завжди в державний, про що свідчить почастішання випадків затримання останніх). Одним з таких показових прикладів став випадок, що стався з компанією ТОВ «МЕТАБО УКРАЇНА», що є представником одного з найбільш відомих брендів виробників інструментів, як в Європі так і по всьому світу: METABO®.

Зазначене товариство з обмеженою відповідальністю було засновано в 2007 році німецькою компанією Metabowerke GmbH, історія якої сягає корінням в далекий 1924 рік, для реалізації своєї продукції на території України. Спочатку українським підприємством керував громадянин Німеччини, згодом його місце зайняв фінансовий директор компанії – Павло Іванов. З властивою німецьким традиціям педантичністю та скрупульозністю, компанія здійснювала діяльність в Україні прозоро та відкрито, намагаючись повною мірою дотримуватись законодавства. Товари, що виготовляються та поставляються головним офісом, відповідають усім сучасним європейським нормам і міжнародним стандартам. Керівництво від самого початку націлено уникати будь-яких сумнівних операцій та компрометуючих угод, в компанії впроваджено сучасну систему обліку і документообігу. За роки роботи підприємством регулярно і своєчасно виплачувалися обов'язкові платежі і збори на мільйони гривень.

Проте такий серйозний підхід до ведення бізнесу аж ніяк не став причиною, через яку представники контролюючих органів державної влади могли б замислитись, перш ніж неодноразово проводити заходи пов'язані з перевіркою діяльності даної компанії і поспіхом робити будь-які висновки про порушення норм законодавства України. Незважаючи на відсутність неблагонадійних контрагентів і сумнівних угод, співробітники податкової інспекції Києво - Святошинського району ГУ ДФС Київської області 14 грудня 2015 року в черговий раз були направлені на підприємство для проведення планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На перевірку прибули ревізори, практично в тому ж складі, що і в попередній раз (жовтень-листопад 2013 р.), які вже раніше здійснювали перевірку з тих самих питань, але за попередній період діяльності. І це не дивлячись навіть на те, що рішення за результатами попередньої перевірки були визнані незаконними і скасовані Постановою Київського окружного адміністративного суду, з чим погодився Київський апеляційний адміністративний суд, про що, до того ж було відзначено на третій сторінці нового акту. Вочевидь, податківці, з незрозумілих причин, віднесли дане підприємство, згідно зі ст. 77 Податкового Кодексу України, до підприємств високої або середньої категорії ризику, що дало підставу внести його в черговий план-графік перевірок на 2015 р., незважаючи на невеликий проміжок часу, що минув після проведення останньої перевірки та оскарження її результатів.

З огляду на те, що очевидних порушень в діяльності підприємства не було, перевіряючі скористалися практикою і тактикою, що вже застосовувалась раніше. В акті перевірки, підписаному тим же головним ревізором, що і в 2013 р., була дана суб'єктивна оцінка за наслідками тих же правовідносин, а також багато в чому використана аргументація аналогічна тій, яку застосовували два роки тому. Внаслідок цього у діючого директора склалося враження про наявність неправомірного адміністративного тиску з боку державних органів на бізнес німецької компанії в Україні.

Отримавши відповідну інформацію і документи, фахівці нашої Правової групи ретельно проаналізували і дали належну правову оцінку діям і рішенням посадових осіб органів фіскальної служби. Виявилося, що контролюючим органом деякі обставини були трактовані невірно, а певні факти представлені в протилежному світлі. В результаті цього, було виявлено ряд випадків неправильного застосування норм законодавства та порушень, що дало підстави для підготовки і подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду. За результатами судового розгляду були визнані протиправними та скасовані повідомлення-рішення: про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток із штрафними санкціями, про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб щодо сплати податковими агентами, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску і вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Хотілося б відзначити, що при складанні актів перевірок ревізорами і співробітниками податкової інспекції, часто має місце запозичення формулювань з інших актів перевірок у аналогічних ситуаціях. Найчастіше укладачі навіть не заглиблюються в суть конкретних господарських і фінансових операцій, не дають їм належної і об'єктивної правової оцінки. При цьому при використанні можливості адміністративного оскарження, шляхом подачі заперечення на акт перевірки вищому керівництву підрозділу ДФС, в більшості випадків надається відповідь, що практично повністю (часто просто скопійована) повторює тези і висновки акту.

Схожа ситуація зберігається і при розгляді справи в суді: представники податкової вперто підтримують позицію, викладену в акті і рішеннях, не проявляючи навіть зовні помітного бажання або зацікавленості більш детально розібратися в спірній ситуації і, можливо, прийти до якихось компромісів з платниками податків. Також представники податковій не зважають на доводи та докази, надані як в суді, так і за його межами, а намагаються при цьому будь-якими способами уповільнити процес оскарження і набрання рішенням суду законної сили. Однією з причин такого явища, зокрема є те, що в чинному законодавстві відсутні норми, що встановлюють безпосередню відповідальність за протиправні рішення. В результаті цього, підприємства змушені відволікатися від основної діяльності, спрямованої на отримання прибутку і відповідно сплати належних податків, на, власне, протистояння з податковими органами, маючи при цьому додаткові витрати, які згодом проблематично стягнути з відповідача в повному обсязі внаслідок існуючих граничних обмежень і джерела його фінансування - державного бюджету.

Не стала винятком з вже сформованих роками «традицій» податкової служби і вищезгадана ситуація.

Представники Головного управління ДФС в Київській області не погодилися з цим рішенням, тому, як і минулого разу, зробили спробу оскаржити постанову в апеляційному адміністративному суді. Так, що далі буде ...


Поділіться цією статтею в соціальних медіа: